Київ: _+38_ (044)_ 200_-93_-39_    forinfo@de-novo.biz

Максим Агєєв: Український аутсорсинг і палаючі каштани системних інтеграторів

Питання: Нещодавно була оприлюднена статистика за підсумками 2014 року на IT-ринку. Ринок хмарних технологій був єдиним, що продемонстрував зростання, тоді як інші показали негативні результати. Ви такий результат прогнозували?

Відповідь: З урахуванням подій, що відбуваються в нашій країні, говорити про якісь прогнози зразка, наприклад, кінця 2013 року просто смішно. Не вірю, що існувала якась людина у світі, що могла б  передбачити все те, що сталося в Україні протягом 365 днів 2014 року.

У той же час мій прогноз щодо зростання хмарного сегмента виправдався. Хмарний ринок показав гідну динаміку, порядку 40%, незважаючи на девальвацію гривні. Якби девальвації не було, то в доларовому обчисленні зростання могло б бути 60-100%. Тобто рік, безумовно, жахливий для всіх секторів економіки, для цього сегмента виявився досить успішним, всупереч всім негативним факторам.

Питання: За рахунок чого? Що цьому посприяло?

Відповідь: Зіграли кілька факторів, які, до речі, не бралися до уваги аналітиками при формуванні прогнозів на минулий рік. Перш за все, країна банально опинилась без грошей в умовах війни, тому в сміття пішли всі плани, які будувалися в кінці 2013 і початку 2014. Підприємства були змушені перебудовуватися на ходу. А коли необхідно дуже швидко отримати результат, набагато легше викликати таксі, ніж купити машину. Оренда обчислювальних потужностей за допомогою хмарних сервісів дозволяє економити гроші і приймати швидкі рішення без оглядки на перспективу 3-5 років.

Другий фактор – міграція підприємств зі сходу України. Тут хмарним технологіям не було альтернативи. Йшлося про вивезення активів фактично з-під вогню, і ні для яких тендерних процедур на закупівлю нового обладнання і розгортання нового ландшафту в Києві не було ні часу, ні можливості.

Питання: Який відсоток клієнти зі сходу склали в загальній кількості тих замовників, що прийшли в 2014 році?

Відповідь: Цікаве питання, в процентному співвідношенні я ніколи не рахував. Якщо говорити в кількості – це близько 10%. Якщо ж говорити про вплив на дохід – приблизно 20%. Зайшло кілька великих клієнтів, їх вплив на структуру доходів був значним. В цілому, війна, криза і девальвація дали потужний поштовх сервісного бізнесу не тільки у нас, але і в інших ІТ-компаніях України.

Питання: Але якщо говорити про гроші, то це як і раніше маленький ринок …

Відповідь: Звичайно, він маленький. Що стосується частки, яку він займає в нашій структурі доходів – це близько 15% за підсумками минулого року. Це якщо говорити тільки про Хмару De Novo. Другий сервісний бізнес De Novo – послуги комерційного центру обробки даних. Хмарні сервіси та сервіси ЦОД потрібно розглядати разом. Залежно від завдання замовник може орендувати або площу в ЦОД для розміщення обладнання, або обчислювальні потужності Хмари, розташованої в цьому ж ЦОД. У доходах De Novo хмарні сервіси та послуги ЦОД займають приблизно 50%. Решта 50% – це проектні послуги з міграції. Зокрема, найбільшим нашим проектом минулого року було перевезення Першого українського міжнародного банку (ПУМБ) з Донецька. Ми повинні були перевезти його інфраструктуру до Києва, не зупиняючи роботу банку.

Питання: Цей проект зараз завершений?

Відповідь: Так. І я віддаю належне, в першу чергу, співробітникам банку. Ми працювали в офісі, а люди виїжджали в нікуди з Донецька. Але, незважаючи на всі труднощі, обладнання вивозилося, монтувалось, підключалося, при цьому банк продовжував працювати. Складність такого проекту зможуть оцінити тільки інженери, які розуміють, що таке робота рознесених на 700 км банківських систем.

Взагалі, 2014 рік – перший, коли фінансовим хребтом для De Novo стала робота ЦОД і Хмари. Наскільки мені відомо, 2014 був успішним і для інших операторів. Повертаючись до питання про обсяг хмарного ринку, погоджуся з Вами – ринок ще тільки починає розвиватися, але його чекає велике майбутнє. Оцінювати його значимість для економіки важливо не тільки за обсягом проданих послуг, а й за обсягом завдань, що реалізуються за допомогою цих сервісів. Наприклад, ринок надав послуг на $ 8 млн, але зверх цього крутилися і продовжують крутитися завдання на сотні мільйонів доларів. І якби не було інфраструктурних майданчиків, подібних до Хмари і ЦОД De Novo, були б обвалення на ці сотні мільйонів доларів. Саме в цьому значимість несформованого ринку аутсорсингу.

Питання: Яка у вас частка на ньому?

Відповідь: Я, звичайно, ставлюся до своєї компанії з великим трепетом і явно заангажований. Але, думаю, ми йдемо з величезним відривом від всіх конкурентів і минулого року серйозно зміцнили свої позиції завдяки кільком факторам. У 2014 році було видно, що гравці обрали різні стратегії. Деякі фіксували ціну в гривні і не переглядали тарифи, деякі – переглядали їх частково, деякі – повністю. Відповідно, в доларовому еквіваленті хтось програвав, хтось вигравав. Вимірювання в цьому еквіваленті набагато цікавіше, так як це жорстка валюта, яка показує ступінь деградації ринку. Якщо брати послуги ЦОД і Хмари, за минулий рік ми виросли у валютному еквіваленті на 35-40%. Взагалі, остаточна картина по ринку за 2014 буде очевидна десь у березні цього року. Якщо говорити про нашу частку на ринку ЦОД, то 22-25% ми займаємо.

Питання: Ви підвищували ціни на свої послуги?

Відповідь: Ми провели часткову індексацію після складних переговорів із замовниками. Зараз економіка виглядає як величезна кількість палаючих каштанів, вивалених в країну, і питання хто і скільки візьме з цієї загальної купи. Зрозуміло, що всі намагаються передати збиток один одному. Тим не менше, найбільш справедливим є порівняно рівномірний розподіл цих каштанів по всій країні. Ми розуміли, що підприємства не можуть збільшити бюджет у гривні в два рази, але все ж ми досить непогано захищали свої позиції. Були компанії, які цього не робили і, надаючи ту ж кількість послуг, заробляли менше.

ПРО ТЕНДЕНЦІЇ 2014-2015 РР. НА РИНКУ АУТСОРСИНГУ І РОЛЬ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРА

Питання: Якщо взяти ринок ЦОД в цілому, які зараз на ньому основні тенденції?

Відповідь: Вони дуже схожі на тенденції хмарного ринку. Сервіси стають складнішими, як форми життя в процесі розвитку. Так, першим кроком були послуги колокейшн (collocation), потім з’явилися хмари. Йде трансформація самої моделі споживання ІT. Умовно кажучи – ти перестаєш купувати автомобілі і починаєш користуватися таксі. Таксі стає настільки доступним, що це просто вигідніше.

Питання: Наскільки ця тенденція виражена?

Відповідь: Вона з’явилася ще в позаминулому році і набирає обертів. Вже в 2012-13 роках з економікою відбувався кошмар. Якщо зараз все багряне і палає, то тоді було відчуття тьмяно-сірого смогу. Економіка була хвора вже тоді, бізнеси, бажаючи рухатися вперед, переходили на аутсорсинг, який дозволяє економити. Ринок ЦОД розвивався і продовжує розвиватися динамічно. Його особливість у тому, що на відміну від хмарних сервісів центри обробки даних вимагають величезних вкладень, а їх окупність може обчислюватися 7-10 роками або навіть більше.

Питання: Той ЦОД, який ви відкрили кілька років тому, вже окупився?

Відповідь: Ні. Йому ще окупатися і окупатися. Це майже завжди дуже довга історія, що є обмеженням для багатьох компаній та інвесторів. Україна малоприваблива для іноземних інвестицій. Дуже висока невизначеність, рівень корупції, занадто складно вести бізнес. У той же час інвестиційна привабливість ринку ЦОД була і залишається досить високою. Вся порівняльна аналітика по сусідніх країнах говорить про те, що ступінь насичення цією послугою в Україні знаходиться на рівні плінтуса. Його ємність в рази більше існуючого нині обсягу.

Крім того, на ринок ЦОД дуже сильно впливає те, що відбувається в інших індустріях. Ми – сервісна компанія, і якщо щось негативне відбувається на обслуговуваних нами ринках, це відбивається і на нас. Наприклад, De Novo – лідируючий оператор послуг ЦОД в банківському секторі. Не менш 35% всіх банківських транзакцій України відбуваються ось тут, в нашому ЦОД, а з цього року це будуть і всі 50%. Однак зараз банківська сфера хвора. Тому в нинішніх умовах, коли тягнеш хворого пацієнта, нам важко динамічно розвиватися. З іншого боку, якщо говорити про операторів маленьких ЦОД, там не менш драматична ситуація. Малий бізнес почуває себе важко, це є величезним стримуючим фактором. Тому, говорячи про потенціал, можу прогнозувати величезний сплеск цього бізнесу через два-три роки. За цей час ринок зрозуміє, що немає нічого страшного в комерційних ЦОД, і значно виросте кількість транзакцій, що обробляються комп’ютерним способом.

Питання: Чим ви плануєте заміщати доходи від банківського сектора?

Відповідь: Саме банки дали первісний імпульс ринку ЦОД. По-перше, вони відносяться до підприємств, які дуже залежні від ІТ. За великим рахунком, у банку крім ІT взагалі нічого немає. Банк – це величезні серверні машини, величезна кількість програмних додатків, що обробляють колосальні масиви інформації в реальному часі. До цієї ж категорії можна частково віднести рітейл, логістичні компанії і телеком. Всі ці підприємства не зможуть працювати без ІT. Відмова сервера, наприклад, у банку означає відключення роботи всіх банкоматів, відсутність виплат пенсій, переказів і т.д. Наслідки катастрофічні, тому приділяється велика увага забезпеченню безперервності сервісу, резервуванню потужностей, створенню резервних майданчиків.

По-друге, банки в Україні прийшли до того ж висновку, що і банки європейські – потрібно займатися кореневим бізнесом. ІT – це неминуче зло, з яким компанії доводиться змиритися. Тому якщо є можливість орендувати ці потужності, банки з задоволенням погоджуються.

Варто відзначити кілька особливостей ринку аутсорсингу в Україні. За статистикою споживання ІТ-сервісів в інших країнах, послугами ЦОД активно користуються компанії, в яких ІT не є дуже значущим. У нашій же країні сегмент СМБ не робить значущого впливу на ІТ-ринок. Крім того, в Україні як споживач ІТ відсутня держава. У всіх країнах держсектор – локомотив ІT. У цьому відношенні країна суперечить логіці стандартного розвитку національних економік. Але малий, середній бізнес і держава формують відкладений попит, на який можна розраховувати, роблячи прогнози на тривалі періоди часу.

ПРО ТЕ, ЧОМУ ДЕРЖАВІ НЕ ПОТРІБНІ ХМАРИ, І ЯК СПІЛКУВАТИСЬ З АРИФМОМЕТРОМ

Питання: У зв’язку з порушеної вами темою держави хотілося б почути більш детально про вашу спеціальну пропозицію владі. Могли б ви також повідомити, чим закінчилася справа?

Відповідь: Коли відбулася революція, а в повітрі літав дух війни, ми з патріотичних міркувань вирішили зробити свій внесок і запропонували 80% -ву знижку на рік усім держструктурам на хмарні сервіси, сервіси ЦОД і, зрозуміло, послуги наших фахівців. Останні необхідні, тому що перехід в хмару – рідко безболісний процес, потрібна допомога професіоналів, щоб тебе довели за руку, не розплескавши по дорозі дані.

Що дала ця ініціатива? Нічого. У цьому є плюс – ми не зазнали збитків, обслуговуючи споживача нижче собівартості. З іншого боку, стало очевидно, що в роботі держави, на жаль, нічого не змінилося. Воно було і є тупим арифмометром. Як з ним говорити? Ти апелюєш до іржавої машини, якій на тебе наплювати, у якої немає інтересів і яка не хоче економити. Вона просто стоїть, пихкає, капає маслом. Тому нашого бажання допомогти арифмометр, по-моєму, навіть не помітив.

Питання: А до кого ви зверталися?

Відповідь: Ми направили офіційні запити в усі центральні органи виконавчої влади, також провели серію зустрічей.

Питання: Від кого отримали відповідь?

Відповідь: З одного відомства. Вони запитали про ліцензії на роботу з держтаємницею. В цілому цей експеримент показав, що до перебудови державного сектора нам настільки далеко, що, боюся, ще нашим дітям вистачить перебудовувати.

Питання: Чому, як ви думаєте?

Відповідь: Немає мотивації. Люди, що працюють в держсекторі, звикли освоювати бюджети. Зараз бюджети забрали, і вони впали в депресію. Ходять і розповідають, що техніка старіє, починає ламатися. Але коли хтось пропонує реальні кроки, вони говорять про державну таємницю.

Питання: А ось, наприклад, Дмитро Шимків пішов в держсектор працювати …

Відповідь: І хіба помінялося що-небудь? Він пішов у арифмометр, заліз туди і зник. Держава в нинішньому вигляді, на жаль, не працює. Нема до кого прийти і сказати: так жити не можна, це і це можна зробити по-іншому. Ті ж центри обробки даних і хмари дозволяють швидко виконувати багато завдань.

Нещодавно був “круглий стіл”, організований НКРЗІ. Там була озвучена позиція держави бізнесу: якщо вам щось потрібно, приходьте і говоріть. Моя особиста позиція була мною висловлена: мені від вас не потрібно нічого. Ми прекрасно обслуговуємо недержавний сектор, не без проблем, але тим не менш. А от якщо вам, державі, щось потрібно, повідомте про це. Але, мабуть, арифмометр не потребує нічого. При цьому чиновники заявляють, що ще трохи і почнуть падати серверні системи, тому що бюджет на їх оновлення не виділяється. Ні в 2014 році не виділявся, ні в 2015 не запланований. А це ж держреєстри, податкова, казначейство – серйозні речі. Це дивна ситуація, і я ще раз переконався – те, що з нами відбувається, відбувається об’єктивно. Тут Путін не винен. Ось об’єктивно так мало відбуватися, просто російська агресія додала дикого драматизму. Держава померла, і ми стоїмо біля ліжка небіжчика. Що робити з цим небіжчиком? Та нічого не робити, закопати його.

Питання: А з країною що робити?

Відповідь: На згаданому мною вище “круглому столі” була висловлена думка – ми з державою живемо в паралельних реальностях. Ми не перетинаємося практично ніде і ніколи, хіба тільки на “круглих столах”. Коли ми говоримо про розвиток нашого бізнесу для недержавного сектора, ми розуміємо, що правила ринкової гри не сильно відрізняються від принципів ведення бізнесу в Польщі, США та інших країнах. Щоб конкурувати, потрібно завжди надавати все більш високу якість послуг, інвестувати. У складних ситуаціях з представниками комерційного сектора завжди можна домовитися. Наприклад, у нас в минулому році був цілий ряд переговорів з клієнтами, які не могли оплатити наші сервіси в законтрактовані терміни. Ми завжди знаходили в таких випадках компроміс, тому що всі розуміли, що платити треба. У той же час держава вважає, що все можна безкоштовно, що можна по два роки не платити за послуги і не з’являтись в суди.

На тому ж “круглому столі” нам запропонували увійти в робочу групу і “щось писати”. Я кажу – ми не юристи. Ми робимо свою роботу, платимо податки, щомиті виконуємо транзакції через наш ЦОД, створюємо робочі місця і залучаємо інвестиції. А ви робіть свою роботу. При існуючому стані речей, незалежно від того, хто у нас прем’єр, сама система не змінилася, держава, відповідно, працювати не буде. І ми, як громадяни, будемо з цим стикатися все більше, поки цей старий паровоз взагалі не зламається. Як це реформувати я, чесно кажучи, не знаю. Я б там всіх просто розігнав, без всякого КЗпП і судів. І зайнявся б чимось конструктивним.

ПРО ПЕРСПЕКТИВИ ІТ УКРАЇНИ ТА ЗАДАЧІ 2015 РОКУ

Питання: Якщо перш хотілося вас запитати, що повинна або не повинна робити держава для галузі, то у зв’язку з вищесказаним вами про державу необхідності в цьому вже нібито немає … Але, все-таки, давайте уявимо, що у нас не іржавий паровоз, а нормальна держава. Що потрібно ІТ-сфері? Наприклад, чи потрібні пільги?

Відповідь: Я вважаю, що в планованому вигляді пільги не потрібні. По-перше, вони обговорювалися не для всього ІТ-ринку, а для офшорних виробників ПЗ. Я ніколи не розумів, чому сегменту, який росте по 30% на рік, потрібні пільги. Це сучасні робочі, які “женуть” код кудись в Штати, а потім він нам повертається дорогим програмним продуктом.

Мені здається, ключове завдання держави зараз – створювати ринки споживання, щоб реанімувати країну. І держава потенційно є величезним споживачем ІТ. Той же проект електронного уряду – цікава річ, за якою стоять величезні ІТ-системи. Але держава не поспішає цим займатися, бо тоді безліч дядьків у краватках залишиться не при справах.

Ще одне завдання держави – зафіксувати і дотримуватися деяких правил поведінки по відношенню до гравців ринку. Це стосується не всієї IT-індустрії, а операторів хмар і ЦОД – хто нарешті припинить напади силовиків на ЦОД?

Питання: А вони не припинилися з приходом нової влади?

Відповідь: Ні. Саме в 2014 році ми наварили величезні решітки на входах, які болгарками будуть різати дві години. Хоча до нас жодного разу не заходили. Але напад на будь-який ЦОД стимулює відтік клієнтів за кордон. У 2014 році багато бізнесів виносили і прагнули винести свої ІТ-системи за межі України. Одна з причин – це патологічний страх за свої дані.

Проблема в тому, що силовики не знайомі з поняттям хмарного сервісу. В існуючій законодавчій базі є поняття речового доказу, який потрібно вилучити. Ніхто не думає про те, що на одному фізичному сервері працює десять віртуальних серверів і двадцять компаній. Сервер видирається з м’ясом, і ніхто не несе за це відповідальність. Так не можна. Необхідне врегулювання цього питання. Україна володіє колосальним потенціалом сервісного майданчика, адже українці завжди добре вміли щось робити дешевше інших. Наші центри обробки даних могли б “бити”, наприклад, польські. Особливо зараз ми дешевше настільки, що при “лобовому зіткненні” шансів у конкурентів просто немає. Але для цього потрібні умови і спокій.

Нова влада, за великим рахунком, не міняла традиційну модель поведінки. І це дуже сильно обмежує розвиток ІТ. Ми дуже сильно відстаємо, поступаючись навіть маленьким країнам – Болгарії, Словаччині; по насиченості ІT в України найгірший показник у Європі. Але, сподіваюся, у нас великі перспективи.

Питання: Тоді останнє питання по перспективам і прогнозам. Напевно, складно зараз щось прогнозувати, але, може, ви спробуєте зробити його по окремих сегментах ринку або по тенденціям в цілому.

Відповідь: Ми увійшли в дуже важкий рік. На початку 2014 року ми ще не знали, що нас чекає. Зараз ми розуміємо, що і цього року буде війна, нічого само собою не розсмокчеться, з бюджетом все погано. І з цими знаннями ми готуємо наш план дій. За моїми особистими оцінками, в минулому році ми повернулися у 2004 рік за обсягами ринку. Чи буде зростання в 2015-му? Думаю, не буде. Деякі аналітики все ж прогнозують зростання близько 10% в цілому по ІТ-ринку, тому що існує величезний відкладений попит і шанси вливання великих донорських грошей. У будь-якому випадку цей рік буде драматичним для ІТ-компаній, які звикли роками торгувати, і вкрай цікавим для сервісних провайдерів. Адже центри обробки даних і хмари – це продакт-кіллери для системних інтеграторів. Ринок буде змінюватися, аутсорсинг тільки набирає хід. Наприкінці минулого року ми отримали від наших акціонерів схвалення на будівництво другої черги ЦОД De Novo, і якщо вже акціонери згодні витрачати гроші в таких умовах, значить, оцінюють перспективи українського аутсорсингу досить оптимістично.

Питання: А де буде знаходитись нова черга ЦОД?

Відповідь: Тут же, де й перша. Сервіси другої черги ми орієнтуємо на середні компанії, відповідно, ця послуга буде простіше, зрозуміліше і дешевше.

Питання: Коли почнете будувати?

Відповідь: Уже почалися проектні роботи. У грудні 2015 плануємо запуститися.

Якщо підсумувати вищесказане, зараз усім доведеться вчитися працювати в умовах, коли державні гроші вже не можна пиляти і коли життя примушує до зміни підходів. З одного боку, багато хто заявляє про перехід за кордон, з іншого – не припиняються декларації операторів з сусідніх країн про їхні плани виходу на український ринок. Крім того, зростає конкуренція місцевих гравців – “Укртелеком” і “Київстар” планують надавати хмарні сервіси. De Novo спочивати на лаврах не буде. І це добре. Або вмираєш молодим, або до старості живеш підтягнутим і струнким. І в цьому році ринок аутсорсингу буде рости за активної участі De Novo.

За матеріалами: Інтерфакс-Україна

Коментарі відключено.

Ще Публікації

У попередніх інтерв’ю, оцінюючи ситуацію в Україні, Ви прогнозували, що на нас чекає боротьба двох форматів: нового і старого. Причому говорили це з песимістичним настроєм. Сьогодні Ваша думка змінилося? Як …

В інтерв’ю агентству він розповів про те, як змінився український ринок дата-центрів і хмарних

Що ж таке керовані сервіси? З самої загальної точки зору, керовані сервіси є видом підряду, або на професійному сленгу – аутсорсингу, на проактивне управління ІТ-активами або об’єктом замовника, здійснюване провайдером …