Київ: _+38_ (044)_ 200_-93_-39_    forinfo@de-novo.biz

Бізнес у хмарних сервісах: українські реалії

За прогнозами дослідження Global Cloud Index, обсяг хмарного трафіку в дата-центрах в 2016 році становитиме 64%. Що про нинішню ситуацію з поширенням хмарних технологій в Україні можете сказати ви?

Максим Агєєв. У нас такої статистики немає, але за аналогічними показниками, я думаю, Україна сильно відстає. Власне, частка трафіку українських ЦОД займає незначну частку, хоча і росте. De Novo не є оператором зв’язку і не займається хмарним трафіком як таким, тому ми не ведемо жодних серйозних досліджень у цьому напрямку.

Які фактори змушують користувачів використовувати послуги комерційних ЦОД, які сервіси найбільш затребувані?

Максим Агєєв. В Україні в певному сенсі одночасно і цікаво, і нудно працювати. Нудно, оскільки ми йдемо шляхом, який пройшли всі цивілізовані ринки США, Великобританії і т.д. У нас немає якогось свого особливого шляху, ми знаємо, що буде, тому – це нудно. А весело – адже відстаючим дається чудова можливість не робити помилок. І якщо все ж робиш помилку – це твоя особиста проблема, так як у багатьох країнах на ці граблі хтось вже наступав.

Причини ж переходу компаній в комерційні ЦОД дуже прості: ефективність вкладення грошей і недоцільність володіння непрофільним активом. Центри обробки даних для переважної більшості споживачів, як і ІТ-інфраструктура, є непрофільним активом. Вони – неминуче зло, з яким директор компанії змушений миритися. Просто споживачі несподівано для себе з’ясували, що можна зняти з себе значну частину головного болю, пов’язану з супроводом великого комплексу інженерних підсистем, скоротити витрати, вкласти кошти більш ефективно в щось більш значуще для бізнесу. Користувачеві фактично важливо лише те, що виводиться на його екран монітора.

Це для рядових користувачів, а що стосується топ-менеджерів компанії, ІТ-директорів?

Максим Агєєв. Володіння ЦОД нагадує ситуацію з володінням будівлями. Вважалося свого часу, що компанія повинна в обов’язковому порядку володіти будівлею. Це називалося стратегічно важливим активом компанії. До слова сказати, аргументи ті ж – безпека, передбачуваність, вартість. Це те, що ми чули в 90-і роки. І така «матриця страхів» буде існувати завжди. Але, зрештою, у міру розвитку ринку виявляється, що банк повинен займатися банківською діяльністю, рітейл – роздрібною торгівлею, а страхова компанія – розвитком своїх продуктів і сервісів.

Наскільки критичним є для українських компаній питання захисту даних від державних контролюючих органів?

Максим Агєєв. Тут немає однозначної відповіді. Питання сильно перегріте. За п’ять років роботи в якості оператора у нас не було жодного інциденту. Я думаю, одна з причин уваги до цього питання це стан бізнесу та суспільства. Такими питаннями більше стурбовані компанії, у яких не все в порядку з законністю бізнесу. Таких компаній в Україні, на жаль, багато. Ми обслуговуємо, наприклад, вісім банків, і подібних проблем у нас немає. Тому що їх немає у цих банків.

Якщо ж компанія розміщує на своїх серверах порно, то ти повинен бути готовий до того, що держава, як «слон в посудній лавці», буде наводити порядок, закривши не тільки ресурс з сумнівним змістом, а й десяток, а то й сотню інших, що знаходяться на цьому ж сервері.

Якщо говорити про De Novo, то ми дуже уважно ставимося до клієнтської бази, вважаючи, що немає таких грошей, які коштували б репутаційного ризику.

Що змушує компанії переносити свої транзакції в хмару? Які основні побоювання користувачів при використанні хмарних рішень, а також винесення даних у зовнішній ЦОД?

Максим Агєєв. При прийнятті рішення компанія оцінює свої початкові капітальні та операційні витрати, пов’язані з володінням власною інфраструктурою і вартістю оренди відповідних обчислювальних потужностей і сервісів в ЦОД. І виявляється, що друге є більш вигідним. З іншого боку, в даний час практично неможливо спрогнозувати ситуацію на ринку і з власним бізнесом в перспективі 3-4 років. Тому купувати дороге обладнання вартістю півмільйона чи мільйон доларів часто просто недоцільно. Тим більше, що в даний момент часу їх у компанії може просто не виявитися, а бізнес-завдання, що вимагає необхідні обчислювальні ресурси, є. Тоді підприємство змушене брати серверні потужності в оренду.

Ми схвалюємо ті кроки щодо дерегуляції ринку, які відбуваються, оскільки зіткнулися з таким явищем, як абсолютно ірраціональний, не завжди підкріплений реальними фактами, страх перед загрозою своєму бізнесу. Коли менеджеру підприємства нічого не доведеш. Він каже – бігти. У цьому випадку ти нічого як оператор зробити не можеш, так як потрапляєш в абсолютно неконкурентне поле. Саме для таких клієнтів ми запропонували хмарні ресурси за кордоном. Якщо нічого зробити не можна, то, принаймні, ми намагаємося очолити рух.

Необхідно сказати, що поки ми не знаходимо підтвердження масового переносу даних в зовнішні ЦОД, що знаходяться за кордоном. Більшість підприємств в Україні все ж не має офшорних рахунків, вони працюють з гривнею, в українському законодавчому полі.

Які додатки виносять замовники в хмару?

Максим Агєєв. Не всі хмари однаково корисні. Специфікою Хмари De Novo є надання хмарної інфраструктури для «важких» додатків корпоративного класу. Ми не дуже привабливі, наприклад, для розміщення веб-сайтів, оскільки надмірно надійні і, відповідно, дорогі в порівнянні зі звичайним хостингом. У Хмарі De Novo є кілька інсталяцій SAP, біллінгові системи, системи онлайнових торгових майданчиків, різні бази даних, великі системи поштових Exchange-сервісів (на десятки тисяч адрес) і т.д.

Що стосується SMB, то в Україні його частка, на жаль, дуже мала. З іншого боку, в більшості розвинених країн саме держава «задає тон» у використанні хмарних сервісів для масових споживачів. У нас цього теж поки не спостерігається.

Наскільки часто виникають питання сумісності інфраструктури замовника з інфраструктурою постачальника послуги. Чи завжди можливо перенести ІТ-сервіс в хмару?

Максим Агєєв. Переважна кількість хмарних рішень будується на Intel-архітектурі, і тому допускають досить простий перехід. Що стосується додатків для RISC-архітектур, то вони стоять особняком, і перенесення їх у хмару представляє окрему і часто нестандартну задачу. Також утруднений перехід для старих пропрієтарних систем, прив’язаних до апаратного забезпечення. Це спадщина ще 90-х років.

Є системи, в яких хмара проявляє себе не ефективно, наприклад, додатки, що споживають величезний обсяг пам’яті. Це звичайно пов’язано з особливостями архітектури таких додатків. І може бути дуже дорого для клієнта, оскільки весь хмарний бізнес заснований на системі перепідписання. Тобто на кількості віртуальних ресурсів (гігагерц, гігабайт), яку можна вичавити з одиниці фізичного ресурсу.

Звичайно, переважна кількість систем в хмари перенести можна. До «граничних» випадків я б відніс не більше 5%.

Підвищуються або знижуються вимоги до рівня підготовки технічного персоналу клієнта при використанні хмарної (для великого замовника – швидше за все гібридної) архітектури?

Максим Агєєв. Я схильний думати, що безвідносно до хмар і зовнішніх операторів вимоги до кваліфікації ІТ-персоналу постійно зростають, а до кваліфікації безпосереднього споживача сервісу – знижуються. Зворотний бік цього процесу – зростаюча складність систем, через що фахівець повинен знати і вміти все більше. І це ще одна з причин переходу до хмар.

Яким бачиться бізнес De Novo в найближчі 3-5 років?

Швидше за все, через два роки ми будемо такими ж, як і зараз, але більш просунутими. Не думаю, що модель бізнесу принципово зміниться. У перспективі 3-5 років при оптимістичному сценарії я хотів би бачити компанію, що володіє в Україні мережею ЦОДів (мінімум трьома). Готовий повірити, що до цього часу доцільно буде надавати сервіси для SMB-клієнтів. І, звичайно, в майбутньому ми плануємо стати частиною великого європейського конгломерату. Такі компанії вже вимальовуються. А ринок дата-центрів чекає такий же процес консолідації, який стався на ринку телеком-операторів.

За матеріалами: Hi-tech

Коментарі відключено.

Ще Публікації

У попередніх інтерв’ю, оцінюючи ситуацію в Україні, Ви прогнозували, що на нас чекає боротьба двох форматів: нового і старого. Причому говорили це з песимістичним настроєм. Сьогодні Ваша думка змінилося? Як …

В інтерв’ю агентству він розповів про те, як змінився український ринок дата-центрів і хмарних

Що ж таке керовані сервіси? З самої загальної точки зору, керовані сервіси є видом підряду, або на професійному сленгу – аутсорсингу, на проактивне управління ІТ-активами або об’єктом замовника, здійснюване провайдером …