Головна Блог Ринок Хмар в Україні 2019 - Максим Агєєв, CEO De Novo
Ринок Хмар в Україні 2019 - Максим Агєєв, CEO De Novo

Ринок Хмар в Україні 2019 - Максим Агєєв, CEO De Novo

2019-12-11

Що відубувається з ринком хмар в Україні? Хто займає лідируючі позиції серед хмарних операторів, які категорії покупців існують та в чому полягає особливість різних методологій розрахунків? Великий матеріал за підсумками хмарного ринку в 2019 році та плани на 2020 від CEO De Novo, Максима Агєєва.

У році, що минає я написав чимало текстів, так чи інакше пов'язаних з хмарним ринком України. Зараз, коли практично всі справи завершені, візьмуся за оцінку підсумків в хмарному бізнесі для України.

Не претендуючи на академічність в дослідженнях ринку, я опишу погляд практикуючого оператора хмарних сервісів, який багато років працює на ринку з даними самого різного типу. Вважайте це експертною думкою одного з гравців.

Загальні Показники , Executive Summary

Хоча рік ще не завершений і всі дані вгамуються не раніше квітня 2020 р, все-таки я ризикну видати прогноз, складений фахівцями De Novo , що називається, «під ялинку».

  • Обсяг хмарних продажів в групі IaaS / PaaS складе в 2019 р, приблизно 33 M $, що відповідає більш ніж 40 % зростання в порівнянні з 2018 роком
  • Зміна кута зору і методики угруповання постачальників і споживачів дають цікавий результат. Ставлення до резидентності хмарного споживання розробниками ПЗ (ти чиїх будеш?) Може кардинально змінювати ринкову картину
  • Якщо розділити зарубіжних провайдерів на Multinationals і європейських регіоналів, то картина стає ще більш цікавою. Чутки та сила про домінування янкі декілька перебільшені
  • Вітчизняні оператори сервісів більш ніж гідно виглядають в доступних їм сегментах ринку, контролюючи більше половини грошей внутрішнього ринку
  • Продажі SaaS я не буду аналізувати, тому що левову частку доходу там збирають сервіси Microsoft (в основному Office 365) і Google (G – Suite). Решта постачальників діють фрагментарно та продають дуже мало. Серед українських розробників так і не знайшлося піонера, який зміг би вийти на тропу війни за хмарний софт

 Національні оператори, не скорочують, а збільшують свою частку та перспективи у них на 2020 р блискучі

Що й казати, результати не можуть не радувати. Найцікавіше, на мій погляд, відмінності в поведінці різних груп споживачів і операторів. Я спробую дати свій варіант тлумачення всього, що відбувається.

Ми виділили три групи споживачів:

  • Українські приватні підприємства всіх розмірів і галузей
  • Державний сектор, включаючи державні і комунальні підприємства
  • Аутсорс розробники ПЗ

І три групи хмарних операторів:

  • Українські оператори (Ukrainian Born)
  • MNCs (Multinational Companies)
  • Регіональні та європейські провайдери

Ринок Хмарних Сервісів: Споживачі

Приватні Підприємства

Сегмент приватних компаній показує найбільш стійкий сценарій розвитку. Все більше замовників вирішує переносити в хмару не сміттєві корзини і бекапи, а продуктивні ІТ системи. Тут ми - звичайна європейська країна з не дуже великою кількістю грошей. Основну частку споживання хмар забезпечують великі та середні підприємства. Вони ж роблять і загальний внесок в економіку країни.

Зусиллями нашої держави на ринку склався образ державного лякала з автоматом, який розносить вщент усі вітчизняні дата-центри. А як панацея від цієї напасті завжди пропонувалася альтернатива - перенесення своїх ІТ систем в зарубіжні хмари і дата-центри. Цей мотив довгі роки гарантував відтік клієнтів з України і не вимагав особливої фантазії від зарубіжних служб маркетингу.

Аналіз видимих клієнтів і контрактів говорить щодо практично ідентичного профіля споживання як тих українських підприємств, хто вирішив винести дані за кордон, так і домосідів, які вирішили довіритися вітчизняним операторам. ARPU, кількість замовників, динаміка приросту - все більш-менш однаково. Жоден з конкурентів не обслуговує тисячі замовників.

Наша оцінка обсягу продажів в сегменті «українців» - майже 19 M $ з річним приростом понад 50%. При цьому українські оператори хмар дають приблизно половину виручки, решта - за «іноземцями». І це чудовий факт, але він слабо висвітлюється в професійному співтоваристві.

Природа потужного зростання - порівняно невелика стартова база, наростаючий вал цифрової трансформації, звикання до хмарної моделі як принтеру НР у себе на столі. Приблизно трикратна або чотирикратна межа зростання протягом найближчих 5 років.

Пайовий рейтинг провайдерів в сегменті українських споживачів:

  • De Novo
  • Microsoft Azure
  • Gigacloud
  • TET
  • AWS
  • Google Cloud Platform
  • UCloud

Вкрай цікаво: європейські оператори роблять близько 20% на ринку приватних українських компаній. З великим відривом серед них лідирує латиський ТЕТ (раніше Lattelecom).

Важливе зауваження: починаючи з 2018 року мусування загрози з боку силовиків і ненадійність українських ЦОД майже зникло з громадського лексикону. Замість цього з'явилася дискусія щодо технологічних відмінностей, сервісних каталогах, тарифних планах. І це приголомшливий результат, на мій погляд.

Держава

Результати споживання хмарних сервісів держ. сектором дають ґрунт для діаметрально протилежних оцінок. Позитив: в 2019 році споживання хмар зросте не менш ніж на 65 %. Обсяг продажів може досягти 45 млн грн (або $1,7 м). І це абсолютний рекорд.

Основний внесок в таку високу динаміку внесли підприємства з державної і муніципальної формами власності. Ключовий регіон - м. Київ.

Природа зростання - стартують практично з нуля, найменші ворушіння дають найбільш помітні відсотки. Межа зростання - на порядок протягом найближчих декількох років.

Всіх активних користувачів хмарної моделі в держ. середовищі об'єднують належність їх до нової генерації державних менеджерів (багато - вихідці з бізнесу), відданість ідеї глибинної трансформації державного апарату, робота над цілком інноваційними проектами, відкритість до спілкування з ринком. Загалом, ці люди як Чужий проти Хижака, тобто представників старої бюрократичної школи. Новаторів зовсім небагато, але вони на увазі.

Головне: переходити в хмари їм не заважає ні відсутність законів, ні бюджетні рогатки, ні протидії сил які перевіряють все і вся. Вони мають бажання.

Негатив: менше 2м $ - це дрібна крапля навіть для такого маленького ринку, як хмари в Україні. Якщо ж порівняти цю суму з річними витратами держави на ІТ в розмірі чи то 15, чи то 18 млрд гривень, то хмарний успіх перетворюється на пустощі для молоді. Весь масив міністерств та відомств продовжує перебувати в славетному минулому.

Пайовий рейтинг хмарних провайдерів в держ. секторі

  • De Novo
  • Gigacloud
  • інші

Зміни: створення МінЦифри, розвиток проекту «Держава в Смартфоні» , хороводи навколо GDPR і Держспецзв'язку, бурхлива діяльність міністра кабінету з оцифровування всього навколо – всі ці зміни збовтують усталене роками державне болото. Чи вийде з болота тенісний корт або аеродром - це вже інше питання.

Літо і початок осені пройшли в дискусіях навколо ідеї Cloud First. Ідея була оформлена в концепцію, пройшли дві зустрічі з профільним міністром М. Федоровим. Міністр повідомив, що повністю  розділяє, вітає і буде намагатись щосили. З’явилися групи «упоротих націоналістів» і «безрідних космополітів», які з піною у рота сперечаються про резидентність держ. даних.

Розроблено чернетку законопроекту про хмарні сервіси. Зараз цей текст шматує і терзає робоча група при депутаті А. Федієнко. Втім, робота там йде цілком мирно. До кінця року документ має бути готовий до вживання Верховною Радою.

У МінЦифрі далі декларацій про любов до хмар поки справа не пішла. У всякому разі, видимих ознак щодо початку роботи над втіленням стратегії Cloud First в життя поки не видно. Але не будемо чіплятися до дрібниць, а будемо вірити і чекати.

Вочевидь, вся інтрига перетікає до 2020 року. Чи зможе виконавча влада реалізувати стратегію трансформації, чи знайдуться в парламенті голоси за закон про хмари? Коли і як буде змінена робота ДССЗЗІ, що трапиться з КСЗІ? Рік обіцяє бути цікавим для всіх любителів хмарної тематики. Правда, цікаво не завжди означає позитивно.

Девелопери

Наші розробники ПЗ, що працюють на Захід (в народі - девелопери) вносять величезний перекіс в структуру хмарного ринку в Україні в порівнянні з іншими країнами. Профілем своєї поведінки вони дуже несхожі на споживачів, які працюють на внутрішньому ринку.

Оплата сервісів в хмарах MNCs в більшості випадків проводяться за межами України. Більш того, поширений сценарій, коли замовник роботи аутсорсерів (американська або європейська компанія - не має значення) сам визначає PaaS платформу, на якій український підрядник буде виконувати розробку, і навіть сам оплачує рахунки за ці хмари. Тобто з українського в цьому ланцюжку тільки програмісти. В цьому випадку, ні в кого з вітчизняних операторів немає жодного шансу скласти конкуренцію гігантам. На мій погляд, цей варіант взагалі не має ніякого відношення до українського ринку хмар, але це вже питання до методологічної концепції рахування.

У сутінках аутсорс сегменту розібратися вкрай складно. Тим не менш, ми оцінюємо сукупні витрати на хмари усіма нашими розробниками в 12 M $ в 2019 році з річним приростом менше 25%.

Наш варіант часткового рейтингу операторів в сегменті developers:

  • AWS
  • Microsoft Azure
  • Google Cloud Platform
  • Зарубіжний «2-й ешелон»
  • Частка «націоналістів» настільки мала, що нею можна знехтувати

Обсяги продажів AWS і MS Azure забезпечують близько 70% в цьому сегменті, другий ешелон представлений слабко, обслуговує, в основному дрібних споживачів з невеликим чеком. Ми оцінюємо частку «ешелонистів» в середовищі девелоперів менше 10% .

Девелопери фізично не можуть забезпечити темпи зростання в споживанні хмар, які можна порівняти з внутрішнім ринком України. Їм просто стільки не треба, а цифровою трансформацією вони також не страждають, будучи спочатку Cloud Born.

Ринок Хмарних Сервісів: Провайдери

Українські Оператори

Назвемо «націоналістами» тих хмарних провайдерів, хто сфокусований на внутрішньому ринку країни, є старанним податковим резидентом, обслуговує вітчизняні підприємства і отримує весь дохід в гривні з усіма наслідками, що випливають радощами від такого набору властивостей.

Національні оператори тримають майже всі (більше 90% ) обчислювальні ресурси всередині країни, а тому дуже зацікавлені в розвитку місцевого ринку. Обсяг продажів цієї групи в цьому році гарантовано пробив психологічну планку 10 м $ і, якщо пощастить , навіть досягне 11 M $. Динаміка приросту в порівнянні з 2018 р. вражає - понад 55%.

Максимальна гнучкість в тарифікації послуг, небачена для європейців гнучкість в роботі з клієнтом, вміння виживати в будь-яких фінансових бурях останніх років і адаптація нашого бюрократичного кошмару до стандартів хмарного сервісу - відмінні риси «націоналістів», що дають групі стійку частка ринку і добрі сподівання на майбутнє.

Ще однією особливістю «націоналістів» є їх здатність обслуговувати держ. сектор, де іноземці відчувають себе незатишно і вважають за краще діяти через аборигенів. З урахуванням хороших перспектив зростання в держ. секторі боротьба за серця і уми чиновників має бути спекотна.

Практично незмінною залишається список і частка найбільш активних гравців :

  • De Novo
  • Gigacloud
  • UCloud
  • Парковий
  • Воля

Зазначу, що перші два оператора збирають близько 70 % всіх доходів «націоналістів». Компанії, що не потрапили в цей ТОП 5, якої-небудь значущої ролі на ринку не грають і переміщені в графу «Інші».

Новачки. Цікавим фактом є вихід на хмарний ринок Vodafone і Київстар в другій половині року. Ці важковаговики в середовищі мобільного зв'язку поки мало що значать в новому для них світі хмар, але я б не став скидати їх з рахунків. Наступний рік покаже, наскільки корпоративна культура, заточена під підгортання масового споживача, може конкурувати на корпоративному ринку у вкрай агресивній конкурентній боротьби.

Іноземці

Тон групі міжнародних провайдерів задають Microsoft (сервіс Azure), Amazon (сервіс Amazon Web Services) і Google (сервіс Google Cloud Platform). Я б залюбки назвав їх «три товстуни».

У 2-й ешелон іноземців ми включаємо таких зарубіжних операторів регіонального рівня як: Digital Ocean, Hetzner, Tet (Lattelecom), Colobridge, Baltneta, Atman та інших операторів, які заробляють на українських споживачах. Особливістю цієї групи є безладний сервісний каталог (є все - колокейшн, хостинг, оренда обладнання, хмари) і величезний розбіг цін на схожі за назвою послуги.

Похвалитися достовірними даними за обсягами продажів зарубіжних провайдерів в Україні не може жодне українське аналітичне агентство. І все ж, незважаючи на максимальну закритість даних по продажах цих «іноземців», дещо видно і піддається аналізу. На підстави неповних даних можна побудувати модель ринку.

Клієнтську базу «трьох товстунів» ми розділимо на дві частини:

  • Українські підприємства, що ведуть основний бізнес (або значну його частину) в Україні і / або виплачують в нашій країні основну частину податків
  • Девелопери – аутсорс (можливо) продуктові розробники ПЗ, що працюють повністю на зарубіжні ринки, тут оплачують тільки ЗП співробітників по моделі ФОП і витрати на бек-офіс.

Ми оцінюємо обсяг ринку зарубіжних провайдерів в 21-22 M $, де більше половини припадає на девелоперів. Зростання у 2018 році - не менше 37 %.

Підсумковий рейтинг міжнародних операторів по доходах у всіх сегментах в 2019 р:

  • MS Azure
  • AWS
  • Google Cloud Platform
  • TET

Висновки

Хмарний ринок в Україні - один з найбільш швидко зростаючих секторів ІТ ринку. Ті, хто сьогодні зневажливо фиркає з приводу хмар, через декілька років будуть дуже неприємно здивовані.

Чутки про те, що місцеві провайдери в декілька разів поступаються світовим грандам, м'яко кажучи, не відповідають дійсності. Існує непоганий паритет між групами операторів, замовник має величезну широтою вибору, є сервіси на будь-який смак.

Це ж говорить про цілком достатню зрілість нашого ринку.

Як на мене, сегмент девелоперів більшою мірою відноситься до західних ринків хмар, ніж до українського. Але це тільки моя особиста думка.

Вітчизняні розробники SaaS поки не змогли запропонувати щось цікаве ринку, тому пальма першості там належить Microsoft .

Підсумковий рейтинг всіх операторів IaaS / PaaS хмар по доходах у всіх сегментах в 2019 р:

  • MS Azure
  • AWS
  • De Novo
  • Google Cloud Platform
  • Gigacloud
  • TET
  • UCloud
  • Коректно виділити більш дрібних гравців, щоб заповнити 8-10 місця, не представляється можливим

 Мої очікування від 2020 р вкрай позитивні. Зростання, схоже, буде продовжуватися, а значить, у нас виникне ще не один привід поговорити про світ хмар, де Україна зовсім не чужа.

True Private Cloud це нова концепція хмар яка стрімко набирає популярності, детальніше про це читайте в нашому матеріалі True Private Cloud - Як Надійне Зробити Зручним.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі, щоб стежити за головними хмарними трендами і новинами України та всього світу!