Головна Блог Хмари для Державних Компаній та Органів Влади в Україні
Хмари для Державних Компаній та Органів Влади в Україні

Хмари для Державних Компаній та Органів Влади в Україні

2020-08-20

Комерційні підприємства використовують хмари вже багато років, а держава тільки починає це робити. На що потрібно звернути увагу державним підприємствам, які документи необхідно мати провайдеру та замовнику, і які хмари підходять для тих чи інших цілей. Завантажуйте та читайте в нашому новому матеріалі.  

Ефективний поділ праці та глибока професійна спеціалізація лежать в основі сучасного глобалізованого світу. Нас оточує величезна маса дуже складних технологій, багато з яких ми використовуємо не замислюючись, хоча саме вони роблять наше життя кращим, зручнішим, безпечнішим.

Коли трохи більше десяти років тому хмарні технології почали проникати на масовий ринок, далеко не всі одразу оцінили їх потенціал. Але всього лише кількома роками пізніше публічні хмари почали демонструвати небувале ринкове зростання - сервіси такого роду припали до смаку всім - від невеликих комерційних компаній до найбільших державних структур. Сьогодні ця тенденція триває - щорічний обсяг продажів хмарних сервісів обчислюється сотнями $ млрд. в усьому світі та десятками $ млн. в Україні.

Хмари - явище глобальне

Що ж так приваблює замовників в цьому підході? Хмари роблять ІТ простіше, зрозуміліше, ефективніше і дешевше, Скажімо, замість того, щоб будувати власний центр обробки даних (ЦОДО) - вкладаючи мільйони в саму будівлю, інженерне обладнання, сервери, системи зберігання, комутатори, мережеві канали, програмне забезпечення, підтримку, захист і обслуговування - досить усього лише замовити послугу в оператора.

Величезні капітальні інвестиції, надовго заморожені в дата-центрі, перетворюються в зручний і помірний щомісячний платіж, а місяці й роки, які довелося б витратити на реалізацію проекту власного ЦОДу, стискаються до декількох днів або навіть годин, необхідних для визначення конфігурації та виділення необхідних ІТ-ресурсів.

При цьому, що важливо, потужність хмари можна динамічно нарощувати або скорочувати, а значить, тут неможливо прорахуватися, опинившись в ситуації, коли ресурси є недостатніми або вони надлишкові, як це часто буває вході реалізації власних проектів ЦОД. Звичайно, хмари не є панацеєю – в них не можна перенести абсолютно все навантаження, хто б що не говорив, але для більшості завдань вони є ідеальним рішенням - нинішній обсяг світового ринку, який світова аналітична компанія Gartner оцінює в $ 266,4 млрд до кінця 2020 року - найкраще тому підтвердження.

Для повноти картини уточнимо, що публічні хмарні сервіси прийнято умовно ділити на три великі групи:

  • Інфраструктура як сервіс (Infrastructure as a Service, IaaS)
  • Платформа як послуга (Platform as a Service, PaaS)
  • Програмне забезпечення як послуга (Software as a Service, SaaS)

Різниця між ними полягає в розподілі зон відповідальності між оператором та замовником (табл.)

Значним споживачем публічних хмарних сервісів в розвинених країнах світу довгі роки є державні структури. Масштабні ініціативи, спрямовані на використання хмар в держсекторі (Andromede у Франції, Trusted Cloud в Сполученому Королівстві, Trusted Cloud в Німеччині) є не тільки окремі країни, а й на рівні співтовариств.

Так, ще в 2012 році на рівні Євросоюзу почалася реалізація стратегії European Cloud Strategy, в рамках якої всім держструктурам пропонувалося максимально використовувати публічні хмарні сервіси, керуючись принципом Cloud First (використання хмарних обчислень всюди, де це можливо і виправдано, та супутня цьому максимальна відмова від власного ІТ-устаткування і програмного забезпечення). 

Ідея Cloud First вперше була запропонована і розвинена в США ще десять років тому. З тих пір багато чого змінилося, але принцип першочергового використання хмар незмінно лежить в основі роботи всіх основних держструктур Сполучених Штатів.

Україна до недавнього часу була такою собі білою плямою на карті Європи, оскільки використання хмарних сервісів держкомпаніями, на відміну від усіх навколишніх країн, у нас було зведено практично до нуля. Але, з 2018 року ситуація почала потроху змінюватися на краще, а в 2019-му з'явилася ціла серія великих проектів - "Нафтогаз", ProZorro, "Укргазвидобування", "Дія", EHealth - ці та багато інших державних замовників віддали перевагу публічним хмарним сервісам, і, судячи з відгуків, дуже задоволені таким рішенням.

Вибір хмарного провайдера

Хмарні сервіси прості та зручні в роботі, головна складність для замовника полягає у виборі оптимального постачальника (оператора / провайдера) сервісу. В цьому процесі є чимало нюансів, причому для кожного типу сервісу - IaaS, PaaS, SaaS. З огляду на обсяг необхідних відомостей, в цьому матеріалі ми розглянемо тільки операторів IaaS, оскільки саме цей тип хмарних послуг найбільш затребуваний в Україні та найкращим чином підходить для вирішення завдань державних організацій.

Отже, на що ж звернути увагу в процесі вибору? Головні критерії можна розділити на три групи:

  • Технічні.
  • Регуляторні.
  • Організаційно-сервісні.

До першої відносяться параметри пропонованих обчислювальних платформ і СЗД, до другої – наявність необхідних дозвільних документів і сертифікатів, в третю групу входять питання подальшого супроводу проекту і гарантій для замовника. Розглянемо кожен з цих взаємопов'язаних аспектів більш детально. Список вимог досить великий, але в дійсності це лише найосновніші параметри, без урахування яких усвідомлений вибір якісного IaaS-сервісу для державного замовника просто неможливий.